У Рівному відкрили виставку матеріалів, які розкривають факти та історичні довідки про людей, чиїми іменами можуть назвати вулиці міста у зв'язку з декомунізацієїю.

Працівники відділу акумуляції краєзнавчих документів та бібліографії комунального закладу «Рівне нська обласна універсальна наукова бібліотека» Рівне нської обласної ради підготували виставку матеріалів «Відновлення історичної правди: до перейменування вулиць міста Рівного», яка розкриває низку фактів, відомостей та історичних довідок з життя діячів Української Народної Республіки Марка Безручка, Сергія Бачинського та Миколи Негребецького.

- Як відомо, ще у липні минулого року Рівне нське обласне об'єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка і Рівне нська обласна організація Національної спілки краєзнавців України виступили з ініціативою щодо перейменування проспекту Олеко Дундича на проспект Марка Безручка, вулиці Бахарєва на вулицю Миколи Негребецького та вулиці Черняка на вулицю Сергія Бачинського. Тому хотілося б привернути увагу рівнян до того, на імена яких діячів пропонується змінити назви вулиць нашого міста, - повідомили у відділі акумуляції краєзнавчих документів та бібліографії комунального закладу «Рівне нська обласна універсальна наукова бібліотека» Рівне нської обласної ради.

Безручко Марко (1883–1944). Народився у містечку Великий Токмак Таврійської губернії, (тепер місто Токмак Запорізької області). Військовий діяч, генерал-хоружний Армії УНР, голова Українського військово-історичного товариства у Варшаві. Автор книги «Українські Січові Стрільці на службі Батьківщині». Шоста стрілецька січова дивізія під командуванням полковника Марка Безручка відзначилась у битві з більшовицькими військами Першої кінної армії за м. Рівне на початку липня 1920 р. Наприкінці 1920 р. М. Безручко очолював військову місію і штаб Армії УНР у Варшаві. 10 лютого 1944 р. Марка Даниловича не стало. Похований на православному цвинтарі «Воля» у Варшаві (Польща).

Бачинський Сергій (1887–1941). Народився у м. Катеринославі. У час української революції був членом Української Центральної Ради, секретарем президії Трудового конгресу, на якому проголошував Акт Злуки УНР та ЗУНР. Працював учителем у школі Острога, в «Просвіті». У вересні 1927 р. був призначений директором жіночої гімназії у Дермані. Очолював дослідну станцію у с. Новий Двір, сприяв відкриттю Просвітянської хати. У 1940 р. був заарештований УНКВС у Рівне нській області. У червні 1941 р. розстріляний. Місце поховання залишається невідомим.

Негребецький Микола (1897–1969). Народився у селищі Тучин Гощанського району. У роки революції служив телеграфістом при штабі Симона Петлюри, воював в армії УНР. Активно займався поширенням української періодики у Рівному, зокрема видань «Новий час», «Діло», «Свобода» та ін. У 1948 р. зазнав арешту за «недонесення про антирадянську діяльність». Помер у 1969 р. в Тучині, де і похований.