Ялина та сосна – мов рідні сестри. Обидві вічнозелені, обидві мають цілющість у бруньках, глиці, рятують від однакових хвороб. І обидві наприкінці року чекають кривди від людини. За що? За свою красу.

Сосна практично не вимоглива до грунту і вологи. Її потужні корені глибоко йдуть в землю. Тому сосна може отримувати воду і поживні речовини з глибоких шарів грунту. Вона часто виростає на сухому, майже безплідному, піщаному грунті. Сосни часто заселяють піски, де знято верхній родючий шар грунту, наприклад, на виїмках вздовж залізниці. Посадки сосни застосовуються для закріплення та заліснення пісків в степових районах.

Сосна є світлолюбною рослиною. Вона не виносить навіть невеликого затінення. У місцях з густим трав'янистим покривом сходи сосни заглушаються травами, не може рости вона і в тіні лісу. Сосна досягає значної величини. Нерідко можна зустріти сосну висотою в 40 м. Сосни доживають до 400-річного віку, а іноді й більше, і утворюють суцільні ліси - бори.



pic

До хвойних дерев належить і звичайна ялина. Вона має також голчасті, але більш короткі хвої. Хвоя на вітках ялини тримається 6-7 років. Коріння ялини не йдуть углиб, а розташовані в поверхневих шарах грунту. Тому ялина потребує родючого та вологого грунту. На відміну від сосни ялина тіньовитривала. Перехресне запилення відбувається за допомогою вітру, як і у сосни. Сім'ябруньки розташовуються відкрито на насінних лусочках шишки. Насіння далеко розноситься вітром. Деревина ялини використовується для виробництва паперу.

Таким чином, голонасінні рослини не мають маточок. Сім'ябруньки у них розташовані відкрито (голо) на лусочках шишок. Запилення відбувається за допомогою вітру. При цьому пилок безпосередньо потрапляє на сім'ябруньки. Так як у голонасінних рослин немає маточок, то вони не утворюють плода. Насінини розташовані у них також відкрито (голо) на задерев'янілих лусочках шишки. Звідси і походить назва голонасінні.



pic

Ліки з використанням хвої

Ялинові чаї корисні всім: додайте до чаю кілька голочок для того, щоб продезінфікувати свій організм, поліпшити обмін речовин, збадьоритися. Чаєм із молодих бруньок лікують запальні процеси у верхніх дихальних шляхах та легенях, бронхіти та бронхіальну астму: чайну ложку бруньок заварити однією склянкою окропу і пити ліки чотири рази на день, а якщо запалення надто гостре – по столовій ложці кожні дві години. І ялинові, і соснові бруньки успішно боряться з набряками, виводять воду та солі з організму, тож лікують ниркові хвороби, ревматизм, подагру та ін..

Усі ліки з ялини та сосни завжди вживають після їжі.

Якщо ви страждаєте на стенокардію, міокардит, спробуйте для себе самі виготовити ліки. Це не складно: свіжі зібрані бруньки подрібніть і покладіть у скляний посуд тонкими шарами та пересипте цукром. Настоювати 3-4 тижні, а потім сироп, що утворився, вживайте по чайній ложці три-чотири рази на день.

Можна ще робити «мед»: 1 кг бруньок залити 2 л води, варити 15-20 хв. Як охолоне, додати два кілограми цукру, поставити на вогонь, щоб закипіло й розварився цукор. Пити по одній чайній ложці три-чотири рази на день.

А заготовлюють бруньки, коли ще не розкрилися лусочки, в яких вони сховані.

Для інгаляцій треба покласти глицю в каструлю, залити водою і прокип’ятити, а тоді накритися великим рушником чи ковдрою і вдихати пару.

Від подагри та ревматизму, крім чаїв, допомагають ванночки: запарюють у посудині глицю (можна прокип’ятити), охолоджують до 38-39 С і занурюють туди хворі кінцівки. Пропарену глицю кладуть як компрес на хворі суглоби. Це і знеболює, й лікує.

Джерело: http://www.centrmed.com http://beaplanet.ru