У ніч з 12 на 13 грудня молодь традиційно святкує Андріївські вечорниці. Традиційно під час таких розваг хлопці та дівчата збиралася разом, танцювали, ліпили вареники, розповідали казки. Вечірки на Андрія відрізнялися ще однією давньою традицію. В цей вечір незаміжні дівчата ворожили на судженого, мовляв, як на Андрія нагадаєш, так і буде. Сьогодні молодь на вечорниці збирається не часто. Проте є й ті, хто дотримується традицій.

Оксана, 20 років

«День Андрія не святкую ніяк, хіба що вітаю Андріїв з Днем ангела. Сесія, вчити екзамен буду, не до свята цього року».

Святослав, 21 рік

«Не святкую, тому що нині не актуально, традиція не виконує своїх базових функцій. Зараз сексуального досвіду на вечорницях не отримують, традицій не дотримуються. Максимум – це роблять вареники і їдять їх. Можливо десь поодиноко в селах зараз і є святкування відповідно до традицій. Я ж від міської культури. Дівчата до гадань не серйозно ставляться. Раніше вони думали, що це справді могло як результат змінити життя дівчини. Я колись був співорганізатором заходу Андріївські вечорниці, то там швидше відбувалося ознайомлення із тим, як воно було раніше, а не власне святкування... Тому для мене це не варіант святкувати»

Анна, 20 років

«Я думаю, що більшість дівчат святкують, бо цікаво погадати у вечері. Особисто я не вірю, але роблю щороку: листочки з іменами кладу під подушку, в кімнаті міряємось взуттям, чи папір скомканий палимо і дивимось на його тінь, ще також палимо нитки. До речі, якось на 1-му курсі ми їх палили і в нас так і виходить зараз - по черзі виходять дівчата заміж, як нагадали. Я казала що не вірю, але то факт. Буває ще на вечорниці ходим, але не завжди».

Марина, 18 років

«Я ніколи не святкувала Андріївських вечорниць, проте дуже багато чула про святкування від друзів. Кілька років тому вони вирішили погадати на Андрія - намалювали пентаграму і вирішили викликати чорта, щоб той відповів їм на їхні питання, і тут овва він з'явився і почав відповідати на їхні питання, ковзаючи кубиком на заздалегідь підготовленому папері з написаними на ньому літерами. Отак вони почали цікавитись своїм особистим життям. Але згодом зрозуміли, що потрапили у велику халепу, коли чорт не хотів покидати кімнату... Плакали, молились, вмовляли... лише через деякий час він залишив кімнату».

Катерина, 20 років

«Вечорниці, наскільки я знаю, язичницького походження. Тому, незважаючи на те, що це українська традиція, святкувати не думаю та й взагалі такий процес не сприймаю, оскільки не бачу в ньому ніякого сенсу. До того ж, усі ці гадання і ворожіння упродовж вечорниць суперечать християнським поглядам».

Олександр, 30 років

«Мабуть, як і у більшості, свято Андрія у мене асоціюється з варениками. Сам я їх, правда, не ліплю, але залюбки приймаю запрошення на вечорниці, де і вареники їм, і в різних забавах участь беру».

Аліна, 20 років

«Андріївські вечорниці святкувала колись у дитинстві. Пам’ятаю, як ми збиралась з подругами і гадали на свого судженого. Зараз я ніяк не святкую Андріївських вечорниць, якось не вистачає на це часу, хоча не проти була сходити на якусь тематичну українську вечірку, оскільки це частина наших традицій - цікаво було б по-трохи їх "оживляти" в пам’яті молоді».