Недавно у справах їздив у Горбаків Гощанського району. Вскочив на підніжку від’їжджаючої маршрутки, запропонував водію 10 грн., на що отримав повідомлення, що вартість проїзду зросла і тепер становить 12 грн. Розрахувався. По приїзді, пам’ятаючи, що весною платив таки по 10 грн., запитав у місцевих, чому змінилася ціна. Як виявилося, вартість зросла лише при розрахунку з водіями. У касі автовокзалу квиток, як і раніше, коштує близько 10 грн., що відповідає погодженому з місцевою владою тарифу на 1 кілометр маршруту. А от водії, нахабно користуючись дерегуляцією, демократизацією, реформуванням та самоусуненням держави від управління економікою, потихеньку запустили руку до кишень та гаманців пасажирів. Я звернув увагу, що розрахунок вартості проїзду з печаткою власника маршрутки на звичному місці був відсутній. Напевне не ризикнув власник самостійно дописати 2 грн. до ціни проїзду до кожного села та містечка. Тож віддав цю невдячну справу водіям. А ті і раді старатися. Я – за ринкову економіку. Власники і водії маршруток можуть виставити любу ціну, на яку погодиться пасажир. Але, якщо встановлений тариф за кілометр проїзду, держава не вправі усуватися від контролю за його дотриманням. Як і від організації контролю за технічним станом автобусів, здоров’ям та професійним досвідом водіїв, їх офіційним працевлаштуванням та сплатою податків і пенсійних внесків. «Влада» не їздить у маршрутках. Але може «влада» читає Інтернет. І перевірить обґрунтованість стягнення додаткових 2- грн. з кожного пасажира маршруток на гощанському напрямку. А ще може читають Інтернет власники маршруток і швиденько наведуть лад, щоб ціни у касах і маршрутках зрівнялися.
