Написати цю статтю мені підказала розмова з одним підприємцем. У людей, які зараз на драйві «горять» очі, чіткий голос, пряма постава. А тут по телефону почув приглушений голос, невпевнений, заминки в словах, навіть на відстані відчувається якийсь розпач і страх. Думаю, ви мене розумієте, про які стани говорю. І тут можна багато розповідати.

Але зараз мені хочеться показати, що у однієї і тієї ж людини можуть бути різні стани в різні періоди життя. І це нормально. Це належить до нашого життя. Одні з ними справляються швидше, іншим треба більше часу, а дехто там і залишається. Ці перегрузки є у людей, які займаються творчістю, музиканти, спортсмени, підприємці. Тому що вони постійно повинні долати перешкоди. Саме здатність мозку до таких перепадів визначає, наскільки далеко людина може зайти в своїй діяльності. Це навик, який можна в собі розвивати.

Мій знайомий декілька років тому відкрив фірму по продажу пелетів (пресована деревина для твердо-паливних котлів). Він не є виробником. І маючи підприємницьку жилку, амбіції і бажання працювати на себе, почав купляти пелети у виробників і продавати кінцевим споживачам. Стандартна схема B2C: офіс, менеджери, поставщики, логістика, замовники…. Так продовжувалось, поки в цьому ланцюжку все було збалансовано. Ситуація на ринку з часом помінялась, і виявилось, що одна з ланок ланцюжка є слабшою від інших.

Він продовжував звичний ритм, доки не виявилось, що почастішали дзвінки від постачальників - треба розраховуватись. Гроші нібито є, тому що він товар дав замовникам з відтермінуванням, і вони мали би йому заплатити. Коли нагадує, то починає слухати тисячі важливих причин, чому вони цього зробити не можуть. В результаті, він зараз закриває фірму, по телефону мені сказав, що оголошує себе для всіх неплатоспроможним. Коли на моє запитання, чи хотів би він змінити ситуацію у своєму бізнесі на краще, він відповів, що зараз економічна ситуація не сприяє розвитку бізнесу, що він нарешті зрозумів, з якими людьми вів справи, що його працівники виявилися не такими…. Усі винні в його проблемах, тільки не він сам. І коли я його запитав, що він планує робити, то сказав, що хоче вчити іноземну мову і їхати на заробітки за кордон.

Це його особисте рішення. І це його власний вибір.

Кризи були і будуть. Це абсолютно нормальне явище. Під час кризи все виходить назовні. І все, що було несправжнє, штучне, воно відвалюється.

Невдаха в кризу не бачить виходу.

Успішний повністю бере відповідальність на себе . Бачить свої помилки, що було неефективне? Що він може поміняти в даній ситуації?

Навіть люди, які шукають рішення, часто допускають основні помилки:

- Пробують «залатати дірки» тимчасовими грошима (кредитами).

- Коли їх доходи зменшуються, то починають більше економити і живуть на маленькі гроші – на що концентруєшся, те і маєш.

- Шукають поради у людей, які років 20 тому досягли результатів - якщо хочеш запитати, то питай у того, хто зараз має позитивну динаміку.

Економічне падіння – процес. І навіть сьогодні є дефіцит на ринку робочої сили.

Кожна криза відкриває нові можливості. Їх треба просто помічати і використовувати на свою користь.

Саме час придивитись до ефективності свого бізнесу.

Над чим в першу чергу потрібно працювати:

- Позбавитись від співробітників, які не впливають прямо на дохід і є неефективними.

- Зберегти свою існуючу клієнтську базу і більше працювати з нею, замість того, щоб зливати бюджет у пошук постійно нових клієнтів.

- Зберегти персонал, тих ключових людей в компанії, які працюють з вами не тільки за гроші, а за ідею. Кожна криза – новий шанс для людей, що розвиваються і відкриті до нових можливостей. Появляються ніші з постійно високим попитом, відкриваються і стають доступними нові способи ведення бізнесу. Завдяки сучасним технологіям, стає все простіше працювати з мінімальними вкладеннями.