Більшість злочинців віком до 35 років. Для прикладу, Степану 35. Сам з Миколаєва. Засуджений не вперше. Цього разу за крадіжку в особливо великих розмірах. Зараз у чоловіка тривале побачення. До нього зі Львова приїхала жінка, з якою вони вчора одружились.
У сусідній кімнаті час з дружиною проводить Сергій. Чоловік вже три роки перебуває у колонії. Сидить за грабіж. Сам родом з Донецька. Каже, якби був вибір війна чи колонія то взяв би до рук зброю.
Городищенська виправна колонія займає площу у три гектари. Має кілька корпусів. Живуть злочинці у казармах та камерах. Максимального рівня безпеки відділення де утримуються злочинці засуджені до довічного позбавлення волі. Скрізь грати, решітки, стіни товщиною у метр.
У колонії утримується 48 довічників. Загалом по трьох у камері. Юрій та Сергій засуджені за подвійні вбивства. Один сидить вже 18 років, інший 15.
Андрій також їхній товариш по камері. 15 років тому на Львівщині вбив сина міліціонера. Ще вчинив розбійний напад.
Довічники більшість часу проводять у камері. Працюють окремо від інших. Гуляють також. Вікна з їхніх камер не бачать яскравого сонця бо виходять у двір. Спілкуються лише з родичами, співкамерниками та персоналом. Але не все так погано. Тепер дана категорія злочинців має чимало покращень. Їм дозволено ходити без кайданок, користуватись Інтернетом, необмежено телефонувати рідним.
Ще одним величезним плюсом є довготривалі побачення, які тепер дозволені довідникам. Відеокамера у кутку та грати на дверях, а так все максимально по домашньому - кухня, кімната, меблі, телевізор.
Не нарікають на життя й інші засуджені Городищенської виправної колонії. Люди мають можливість відвідувати школу, хто немає освіти, а також здобути професію.
А ось працювати у колонії хочуть не всі. В’язні мають право не залучатись до робіт. Хто ж це робить - отримує на власний рахунок заробітну плату. Виробляють бруківку, а також контейнери для сміття. Загалом колонія перебуває на повному державному забезпеченні. Риба та м'ясо щодня у меню. У середньому 22 гривні обходиться харчування на одного в’язня. На кухні працюють самі засуджені.
Вільного часу у засуджених багато. Дехто відвідує церкву, інші вчаться, є можливість проходити психологічну терапію. Фахівець постійно працює із в’язнями.
Минулого року один в’язень вчинив самогубство у камері. Більше таких випадків працівники не пригадують. З початку цього року в установі двоє засуджених померли. Через проблеми із здоров’ям, кажуть пенітенціарії. Можливо, все через шкідливі звички. Адже чимало засуджених колишні наркомани. Вживати заборонені таблетки та курити марихуану хочуть і зараз. Посилки з наркотиками мало не щодня приходять у в’язницю.
Наркотики у продуктах, одязі, засобах гігієни, яйцях і навіть у насінні. Пенітенціаріїв вже нічим не здивуєш. За допомогою спеціальних викруток перевіряють всі предмети, які надійшли засудженому. Працівники колонії не відкидають можливість, що в поодиноких випадках наркотики все ж попадають у руки злочинцям. Але це не заповітна мрія засуджених. Вони хочуть волі, прагнуть подихати свіжим повітрям за колючкою і ні в чому собі не відмовляти. Але краще б кожен з них думав про виправлення та каяття аби більше за гратами не опинитись.
