Судячи з усього, до перетворення жителів багатоповерхівок у «ефективних власників» залишилися лічені місяці. Три з 48 законопроектів, поданих урядом до парламенту в грудні, безпосередньо стосуються власників квартир і будинків. Це «перевидані» проекти законів № 1581 «Про житлово-комунальні послуги», № 1566 «Про енергетичну ефективність будівель» та № 1565 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Торік для їхнього прийняття депутатам не вистачило часу і бажання, але наразі у законодавчого «триптиха» є всі шанси на оперативне та успішне втілення. Мінрегіон відносить їх до нагальних, а парламент уже зобов’язався прийняти – з легкої руки розробників коаліційної угоди.
Хто власник, той платить за ремонт
Це означає, що вже найближчим часом держава може остаточно звільнитися від зобов'язань щодо проведення капітальних ремонтів багатоквартирних будинків. Проект № 1565 вносить радикальні поправки до Закону «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» та вилучає з нього норму про те, що після передачі будинку на баланс ОСББ перший капітальний ремонт організує та фінансує колишній власник-балансоутримувач, повідомляє ІА «Україна комунальна».
З будинками, де не створені ОСББ, ситуація аналогічна. Всі три проекти в комплексі повністю перекладають турботи з утримання багатоквартирних будинків та проведення ремонтів на плечі мешканців-співвласників, ОСББ і керуючих. Тобто вишукувати кошти для ремонтів мешканцям багатоповерхівок доведеться самостійно.
Сама по собі ця ідея не нова. Про необхідність наділення мешканців багатоквартирних будинків статусом реальних власників в Україні говорять давно. За словами заступника міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Андрія Білоусова, «багатоквартирний будинок – сьогодні, по суті, великий приватний будинок», тому і ставитися до нього потрібно як до приватного житла. Проекти законів, подані до Верховної Ради, на такій формі відносин і засновані.
І все б нічого, якби не дві обставини. По-перше, технічний стан багатьох будинків аварійний. По-друге, залишає бажати кращого рівень доходів населення. У зв'язку з цим виникає закономірне питання: чи по кишені українцям «приватновласницький» формат управління багатоквартирними будинками?
Рівень доходів мешканців не в змозі справитись зі ступенем зносу будинків
Житловий фонд Рівного налічує 1427 житлових будинків загальною площею 3437,69 тис. кв. м. На балансі житлово-комунальних підприємств перебуває 13 аварійних і непридатних для проживання будинків загальною площею 1805,2 кв. м та 88 ветхих загальною площею 13386,0 кв. м. Мабуть, це порівняно небагато, проте загалом знос житлового фонду міста в середньому сягає 49,6%. Будинків, зданих в експлуатацію до січня 1989 року, які потребують капітального ремонту, налічується в нашому місті 744, тобто майже 60% від загалу. І кількість помираючого житла в нашому місті, як і загалом в Україні, не зменшується. Ще такий цікавий показник: закінчився граничний термін експлуатації у 640 ліфтів, а потребують капітального ремонту 306 з тих 958 пасажирських ліфтів, які експлуатуються в житлових будинках Рівного. Щоб справитися з цією проблемою, потрібно 15 мільйонів 300 тисяч гривень, і з кожним днем ця сума зростає.
Чи під силу це самим мешканцям, коли для них буде остаточно закрито можливості бюджетів усіх рівнів? У принципі, про це можна судити, проаналізувавши стан справ у рівненських ОСББ, тобто в будинках, які пішли в самостійне плавання ще до того, як держава обрізала пуповину, що хоч трохи підживлювала житлове господарство. Сьогодні в місті налічується 157 ОСББ, з них 22 створено за останній рік.
Звичайно, в ОСББ господарюють значно краще, ніж у комунальних будинках. Але, поклавши руку на серце, скажімо чому. А тому, що міська влада активно підтримує ініціативні громади будинків, котрі взяли на свої плечі турботу про власні помешкання.
Тільки торік місто підтримало коштами міського бюджету 42 проекти Муніципальної програми сталого розвитку, в рамках якої люди ремонтували дахи чи внутрішні водо- і каналізаційні мережі своїх будинків, утеплювали їх, встановлювали в них лічильники тепла та робили інші необхідні речі. Це, звичайно, добре, але це крапля в морі. Якщо загальна вартість цих проектів становить 7 мільйонів 187 тисяч гривень, то понад 5,5 мільйона дав на це міськвиконком, і тільки півтора мільйона зібрали самі мешканці.
Здебільшого такі проекти співфінансувались у співвідношенні 20% (мешканці) на 80% (бюджет). Але навіть за таких комфортних умов близько десятка громад зійшли з дистанції і не стали реалізувати проекти, бо не змогли зібрати серед мешканців бодай п'яту частину вартості ремонту. То що вже казати про завтрашній день, коли людям доведеться ремонтувати свої багатоповерхівки повністю власним коштом?
Будь-яка серйозна модернізація будинку – задоволення не з дешевих. Рахунок йде на мільйони. А загальнодержавної програми капремонту житла вже нема. Досі в більшості реалізованих проектів частка жителів у фінансуванні була незначною: 20–30%. Тож відправка співвласників багатоповерхівок у «вільне плавання» рівносильна пропозиції зрушити з місця гору.
Рівень доходів населення не такий, щоб можна було зібрати мільйон-другий на великий ремонт навіть з урахуванням кредитування і багаторічної розстрочки. Наприкінці грудня Держстат оприлюднив дані щодо доходів-витрат населення в ІІІ кварталі 2014 року. Порівняно з аналогічним періодом 2013 року доходи населення зросли на 4,4%. Але тенденція негативна. У другому кварталі темпи збільшення розміру доходів уперше за останні роки пішли в «мінус» – становили всього 98,1% від попереднього кварталу, у третьому кварталі – 91%. Гірші лише річні показники кризового 2009 року – 90%.
До речі, реальна зарплата за 11 місяців 2014 року теж суттєво схудла – до 94,3% порівняно з аналогічним періодом 2013 року. При цьому 48% працівників досі отримують зарплату, яка не перевищує 2500 гривень. З таким доходом не те що будинок – квартиру відремонтувати проблематично.
Про це повідомили у відділі інформаційно-аналітичного забезпечення виконавчого комітету Рівне нської міської ради
