Письменник Макс Кідрук родом із Рівного, але зараз його книжки продаються у книгарнях усіх міст України, а також за кордоном. Побував у 31 країні світу і згодом написав про це 4 книги. Зараз пише про техніку у художньому жанрі, читає лекції з фізики та запевняє, що на цьому не зупиниться.

- Нещодавно ти презентував свій новий технотриллер «Жорстоке небо». Над якою книгою працюєш зараз?

- На даний момент я займаюся незвичайним проектом – пишу книгу для поляків. Це буде відповідь тій пропаганді, яка зараз іде в Європі, тому бруду і брехні. Скажімо, коли Леонід Ярмольник розказує про те, що він бачив як у Львові, на Високому замку, розривали негра на березах, то поляк у це вірить. Це ми розуміємо, що він ідіот і такого не може бути, що на Високому Замку навіть беріз немає, і я це особисто перевірив. Але поляки в це вірять, то що говорити про німців і далі туди, в Європу.

- Чи зможуть українці прочитати цю книгу?

- Я видам її в Україні, але за однієї умови, що тут вона вийде пізніше, ніж у Польщі. Тобто це буде певний "меседж", що вона не для моїх співвітчизників, а для поляків. Український письменник пише про Україну, але вперше ця книга виходить у Польщі. Парадокс, тому це унікальний проект. Я вирішив не робити цю книгу виваженою і об'єктивною. Я написав її в стилі Віктора Суворова, який пише так, що кожне його речення кричить, при тому що він ніколи не ставить знаків оклику. Ця книга не об'єктивна, але я письменник, тому можу собі це дозволити. Проте, перш за все, ця книга полякам, а для українського читача я готую четвертий технотриллер, який вийде наступною осінню, друга частина «Бота». А також запрошую усіх на мої лекції з фізики в рамках проекту «Quantum».



pic

- У 2012 році ти балотувався в народні депутати. І тоді ти їх програв. Чи не виникало бажання у цьому році знову спробувати отримати мандат, адже у теперішній Верховній Раді далеко не всі політики за освітою?

- Як би парадоксально це не звучало, але я різко негативно ставлюся до того, що письменники, журналісти, активісти, комбати ідуть у політику. Це не означає, що їх там взагалі немає бути, але цього року їх там забагато. З точки зору ефективності – це найгірша Верховна Рада за всі роки незалежності, і це не мої слова, це слова політолога Юрія Кармазіна. Там просто на просто немає кому писати закони. Вперше в житті ми отримали такий шанс, у нас проєвропейська, демократична більшість. Але ніяких змін не відбувається. Верховна Рада киває на Президента та прем'єр-міністра, ті ж кивають на Верховну Раду. Я не знаю усіх тих підводних течій, але схоже на те, що Президент та Прем'єр лобіюють інтереси якихось фінансових груп. Я поважаю тих людей, які сьогодні у Верховній Раді, в тому числі Мустафа Найєма, Володимира Парасюка, але це не ті люди, які мають бути у вищому законодавчому органі. Ми потихеньку перетворюємося на Єгипет. Тому що у тих людей, які потупцяли ніжками на Майдані, утворилася ілюзія, що таким же чином у Верховній Раді вони теж досягнуть свого… але ні. Там не треба виголошувати багатослівні промови з трибун, кричати і тупати ногами, тут треба працювати.



pic

- Чому ти настільки критичний стосовно цього питання?

- Насправді, зараз ми чомусь не звертаємо увагу на ті речі, про які варто було б кричати. У нас дуже багато новин про АТО, про Путіна, Росію і т.д., але на початку місяця було чотири основні новинки, які чомусь усі пропустили. По-перше, міжнародне рейтингове агентство Standard&Poor's знизило рейтинг України з ССС до ССС-. Це вже практично переддефолтний стан. Питання, чому знизили? Здається, що й нічого не відбулося, Путін не пішов в атаку, гривня вже більш менш стабілізувалася. Не було якихось вагомих причин, щоб ось так з нічого, раптово знижувати наш рейтинг ще на один пункт. Отже, щось сталося. По-друге, перед цим були телефонні розмови Порошенка з Меркель, про які нічого не написали на сайті адміністрації Президента. А після того поїхав Яценюк в Брюсель. На ютубі є ця прес-конференція, де він ледь не плаче, що означає – не дали грошей. І четверта новина – МВФ грюкнув перед нами дверима. Нам тихенько дають зрозуміти, що більше халяви не буде. Ми просто проїдаємо гроші, які нам дають. Теперішній уряд вже стільки місяців при владі, але вони нічого суттєвого не зробили. Ми зараз можемо сказати, що Європа нас кидає, але це не так, вона готова нам допомогти, але водночас думає і про свої інтереси та безпеку. Зараз країни Євросоюзу не відвертаються від нас, вони дають нам сигнал, що треба щось робити.

- Які наслідки можуть бути такої бездіяльності уряду?

- Ми зараз кричимо про АТО, це важливо, безперечно, але те, чи переможемо ми у війні з Росією, чи будемо ми фінансово сильною країною, залежить від того, чи будемо ми нарешті щось робити. Якщо ні, то Путін піде далі і люди будуть гинути ще роками. Ніхто про це не пише, наче усі набрали у рот води. Теперішня наша влада у глухому куті, у них є кілька місяців на те, щоб запровадити якісь реальні реформи, має щось змінитися, лише тоді нам знову дадуть гроші. Тому що просто закручувати гайки, забирати пільги та підвищувати тарифи – це також не вихід.



pic

- Можливо зараз єдиний вихід – це знову піти на Майдан, щоб показати своє обурення?

- Ні. Я ні в якому разі не закликаю до спротиву. Ми не маємо права зносити теперішню владу, бо обрали її законно. Я категорично проти нового Майдану. Це буде хаос. Зараз у нас криза на найближчі два-три роки, якщо ми знову вийдемо на Майдан, то криза розтягнеться на десятиліття. Ми полетимо в таку прірву, що ще наші наступні покоління будуть із неї вибиратись. Про це говорю не я, а історія. Це настільки прості речі, але я дивуюся, чому цього ніхто не вчить у школі.

- Про які історичні факти ти зараз говориш? Невже в нашому минулому вже були схожі ситуації? І що нам тепер робити?

- Давайте згадаємо минуле століття. УНР сформувалася у 1918 році. Тоді після війни більшовики були дуже слабкими, а Українську Народну Республіку визнали усі держави Антанти і навіть радянська Росія. Три роки УНР існувала, як окрема держава, але це нам нічого не дало. Ніхто нічого не робив. Така ж сама ситуація і з теперішнім урядом. І проблема лишилася та ж сама – їх не підтримали люди. І це закінчилася тим, що Росія набралася сил, сформувала радянський уряд у Харкові і виставила все це не як агресію радянської влади, а як боротьбу в середині країни. Ситуація зараз така ж сама. Що з цим робити, мені важко сказати. Але я категорично проти якихось заворушень проти Яценюка і Порошенка. Це означатиме, що через рік нам Путін буде розказувати, як жити. Бо тоді у 1921 році люди не підтримали Директорію і Винниченка, а згодом під дулами автоматів ішли у кращому випадку у колгосп. Нам треба зрозуміти, що зараз у нас немає прямих кроків до благополуччя. Для того, щоб вийти на якусь траєкторію руху в цьому напрямку, нам треба вибирати одне із найменших зол. І теперішній уряд, і Президент, хоч і прикривають якісь свої фінансові групи, але вони поступово підштовхують нашу країну поступово дрейфувати у напрямку Заходу.