- Ярославе, чим ви займаєтесь після закінчення подій на Євромайдані? - Одразу важко сказати, чим я займаюсь. До мене звертаються різні люди і я намагаюся їм допомагати, хоча для мене це більш схоже на хобі,ніж на роботу.
- Ви не розчаровані наслідками Євромайдану? - Напевно, ні. Тому що це все було передбачено. Мене не влаштовує, що все повернулось на свої місця, як в «дореволюційний період»: « … рішалова рішають, мєнти кришують…».
- Що зараз відбувається у рівненському "Правому секторі"? - Мене з однієї сторони запросили, з другої – не легалізували. Ситуація така, що центральний штаб "Правого сектора" поставили Роману Ковалю умову, за якої вони мали об’єднатися. Я одразу домовився з Дмитром Ярошем, що я до цього стосунку не матиму.
- Ви під час майданівських подій постійно носили з собою зброю, особливо її і не приховуючи на людях. Де ваша зброя зараз? - В мене, ношу з собою, але все - за законом. Так, під час буремних подій я справді носив зброю, за що був покараний. Мені присудили штраф, який я сплатив. Зараз такої "гарячої" потреби немає, тому зброя в чохлі, як і належить.
- Які у вас зараз стосунки з Романом Ковалем, адже зовсім недавно у вас були розбіжності у поглядах? - У нас не було великих розбіжностей з ним, були маленькі непорозуміння. Відкритий конфлікт у мене був з Пантюховим і Мітюхіним. На той момент Роман Коваль підтримав їх, бо вважав, що зможе контролювати, але насправді ці люди неконтрольовані.
- Є інформація, що "Правий сектор" набирає хлопців, щоб підготувати їх до від’їзду в зону АТО. Вам відомо, як і де це відбувається? - Так, справді, тренування проходять. Зокрема, я проводив декілька таких таборів в Рівне нському районі. Були запрошені інспектори – це професійні військові, які навчали хлопців тактики ведення бою, тактики пересування, основи створення засад, основи виявлення засад та першої медичної допомоги. Тобто такі необхідні речі, які потрібні кожному бійцю.
- Особисто Ви, пане Ярославе, не задумувалися над тим, щоб вирушити на Схід? - Думав, хочу, але є певні моменти. УНСО зараз оголосило загальну мобілізацію керівників обласних, районних, міських центрів і міст для підтвердження звання і спеціалізації. Є наказ, згідно якого я в кінці тижня від’їжджаю на центральну базу УНСО.
- Скажіть, будь ласка, на вашу думку, коли закінчаться воєнні дії на Сході України? - Через 1,5-2 роки закінчиться війна на Сході і я впевнений, що Крим повернуть. Оскільки ще на початку заворушень в Криму до нас приїжджали кримські татари і просили забезпечити їх зброєю, щоб «вибити ввічливих чоловічків».
- Чому ви не виконали прохання кримських татар? - У нас не було зброї. Це по-перше. А по-друге, це не наша юрисдикція надавати зброю місцевому населенню. Це було завдання наших керівних структур.
- На завершення задам дещо попсове питання. У вас є мрія? - Ну, я ж не Королевська (голосно сміється - авт.). Кажуть, мрія українця – це садок вишневий коло хати. Не думаю, що я виняток. Просто мислю більш глобально. Для мене садок вишневий – це вся Україна.