Інші назви: день Великомучеників Севастійських, день Сорока мучеників або день Усіх Святих, у народі "Сороки".

40 воїнів римського ХІІ легіону (Legio XII Fulminata), які загинули у 320 році біля міста Севастія (сучасне турецьке місто Сівас) за відмову зректись християнської віри. Пам'ять вшановується у православній і католицькій церкві а також у давньосхідних та ряді протестантських церквах.

Згідно з церковним писанням: у холодну і вітряну ніч воїнів завели в Севастійське озеро. За ніч воно вкрилося льодом. Аби підсилити муки, на березі затопили лазню. Один з воїнів не витримав страждань і вийшов з озера, але на порозі лазні упав замертво. Один з наглядачів, уражений мужністю воїнів, зі словами "І я — християнин!" зайшов у озеро. Їх знову стало сорок.

Пам'ять 40 мучеників відноситься до найшанованіших свят. У день їх пам'яті полегшується строгість Великого посту. 22 березня на службі в храмах жінки моляться за повернення додому чоловіків із далеких доріг.

У цей день малюки, підлітки та дівки веснянками зустрічали птахів, що саме на Сорок святих з вирію. Пернаті закликали, запитуючи про долю майбутнього врожаю, та прохали принести лагідне та тепле літечко.



pic

Добрі господині цього дня виготовляли ритуальне печиво. В різних регіонах України його іменували по-різному, але здебільшого це були назви птахів — «сороки», «жайворонки», «буслики», «птички», «пташки». У різних регіонах печивом розпоряджалися по-різному: в одних випадках його виносили в сад й підвішували до дерев, у інших – дарували сусідам, «аби краще велися гуси й висиджувались яйця», а ще йшли селом, тримаючи високо над головою «пташок», вилазили на ворота або клуню й декламували, збиралися за селом на горбах, співали веснянок і при цьому перегукувалися.Також роздавали булочки-птахи дітям, щоб у господарстві свійська птиця здорова була. Малюки з "пташками" бігали по селу, тримаючи в руках нанизані на палички «жайворонки» й «сороки», танцювали й закликали весну, птахів з вирію.



pic

У цей день казали: «Нині сорока — іменинниця». Сорока, якщо не турбувати її та не руйнувати гнізда, виступає своєрідним оберегом дому, біля якого живе. Етимологічно слово «сорока» пов'язане зі словом «сорок», отже, народ вважає, що сорока охрещена на день сорока святих.

На Сорок святих у давнину кожна господиня, окрім ритуального печива, мала ще пекти пироги або пампушки: пекли сорок пампушок або пирогів з капустою або квасолею. У деяких місцях замість печива готували вареники з маком, також сорок штук — за чисельністю мучеників. Вареники нерідко нанизували на паличку. У цей день дівчата варили сорок вареників і частували хлопців, щоб мороз любистку не побив — найшанованіше дівчатами зілля. Відваром із цієї рослини миють волосся — аромат причаровує хлопців. Школярі приносили вчителеві сорок бубликів за добру науку. Цього дня у церкві баби запалювали 40 свічок і били 40 поклонів.

Якщо було тепло, цього дня сіяли горох, вірячи, що на кожній стеблині виросте по сорок стручків, а в кожному з них – по сорок горошин. Розсівали по городу мак, сподіваючись на врожай у сорок разів більший за посіяне. Щоб підтримати ці надії, на Сорок святих варили горохову юшку, робили горохвяники, пекли пиріжки з горохом, готували вареники з маком.

Хоч цей день і вважався провісником весни, але селяни вірили, що попереду можуть ще бути сорок приморозків і Сорок Святих ще можуть сорок лопат снігу кинути. У цей день рахували лисих чоловіків у селі: скільки нарахують, стільки днів ще буде мороз.

Ну і звісно ж, 22 березня спостерігали за погодою і прогнозували майбутнє:

Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.

Дружно тане сніг – до активної повені й буйних трав.

Якщо в цей день тепло, стільки ж днів утримається гожа погода, якщо навпаки – бути морозу 40 днів.

Якщо на Сорок святих буде мороз, і сніг розтане від сонця, то буде врожай на кавуни, а якщо морозу не буде, сніг розтане від туману, то кавунів не буде.

Яка погода на Сорок святих, така буде й у Петрівку.

Якщо на Сорок святих сонце в колах, то влітку буде відмінний урожай.

Сороки і галки прилітають в цей день – до тепла.

22 березня синиця заспівала – тепло ворожить.

«На Сорок святих погода — на гречку буде врода».

«Ще має бути заметено снігом сорок закутків, і сорока морозів ще можна сподіватися. Та це тільки сподіватися, бо їх насправді не буває, зима вже з сили вибивається».

Якщо на Сорок святих опади і мало сонця – не буде весняної повені, влітку не очікується тривалих зливневих дощів, а осінь видасться сухою та погідною.