Свято на честь трьох Вселенських учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоустого встановлене в 1084 році.

Три архиєпископи грецького обряду – Василій Великий, Григорій Богослов та Іван Золотоустий – ще за життя здобули собі славу своєю святістю, спасенними проповідями й релігійними творами. Хоча Східна Церква святкує їхню пам'ять в окремі дні, однак, було введено спільний празник вшанування трьох святих. Підставою для цього стала суперечка між людьми: кого з них вважати більшим і святішим за інших. Тоді три святителі уві сні з'явились єпископові міста Евхаїти Іванові й переказали йому такі слова: "Ми – одне в Бога. Тож немає між нами ні більшого, ні меншого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і поклади край суперечці вірних, бо як за життя, так і після смерті нашим намаганням всі сторони світу приводити до миру і єдності". Тоді єпископ запровадив празник Трьох Святителів, звеличивши їхню пам'ять у тропарях, канонах і церковних піснях.


На Трьох Святителів, за народним повір'ям, категорично не можна прясти. Навіть прядку і гребінь у комору з хати виносили. Ретельно дотримувалися цього правила, адже вірили, що у того, "хто цього дня прястиме, руки й ноги повикручує, або худоба покалічиться, або змія вкусить, або град усе повибиває".

Від цього дня починають уже готуватися до весни. Цього дня не роблять нічого по хазяйству. Чоловіки не виконують ніякої важкої роботи, дозволялося лише оглядати плуги та реманент. А жінки починали готувати насіння до сівби. На Трьох Святих дівчата перший раз співали веснянки-заклички, просили весну прийти скоріше. Вірили, що голосніше її закликати, то скоріше вона прийде.


Народні прикмети на 12 лютого

В цей день пронісся вітер – до мокрого літа.

Місяць червонуватий – на великий вітер.

Вітер понісся - до вологого року.

Якщо подув вітер з півночі, а хмар немає - бути великому морозу.

Коли сонце взимку закочується в хмару - буде буран.

Снігур скрипить, значить буде сніг, хуртовина і сльота.