Останнім часом інформаційний простір держави повниться різного роду інформацією про Юлію Тимошенко та її можливий від’їзд на лікування до Німеччини. Прихильники та члени опозиції навперебій повторюють про важкий стан здоров’я засудженої та запевняють у необхідності термінового медичного втручання. До того ж не будь-якого, а саме німецького.

Разом з тим, юристи роздумують стосовно можливості подібного кроку та його юридичного обґрунтування. Погодьтеся, якщо кожен український засуджений (а саме нею є і екс-прем’єрка) почне заявляти про необхідність пройти лікування в одній із найрозвиненіших країн Західної Європи та ледь не виборювати це право в суді, це може не надто позитивно сказатися на роботі всієї української пенітенціарної системи. А прецидент є прецидент. І в юриспруденції він має особливо серйозну силу.

Тому і взялися вітчизняні юристи шукати законних підстав для того, щоб все ж надати без перебільшення найвідомішій українській ув’язненій права на іноземну медичну допомогу. Так, на думку експертів, народні депутати, як того і хочуть представники опозиції, могли б власними силами вирішити це питання, всього лише внісши зміни у законодавство стосовно “переривання” (відстрочки) відбуття покарання засудженими в окремих подібних випадках без звільнення від цього покарання, а також відносно надання можливостей лікування таких осіб за кордоном.

Тим не менш, навіть у такому випадку залишається невирішеним питання того, наскільки подібне лікування відповідатиме умовам судового рішення. Адже пацієнтка все ж залишається засудженою, несе кримінальну відповідальність та відбуває судовий вирок. То хто може дати гарантії того, що від’їзд до Німеччини не стане звичайною втечею із в’язниці?

Тут юристи також висунули ряд пропозицій стосовно виходу із ситуації та запропонували кілька варіантів свого роду «гарантій» того, що Юлія Тимошенко своїм від’їздом до Німеччини не уникне виконання вироку. Першою такою гарантією може бути зобов’язання, взяте на себе Юлією Тимошенко, не лишати місце лікування, використовувати відстрочку виконання вироку виключно з метою лікування і повернутись для продовження відбуття покарання після завершення відстрочки.

Необхідною також є згода самої держави прийняти до себе на лікування іноземну засуджену. Обов’язковою є можливість суду відмінити відстрочку виконання покарання, якщо на те будуть законні підстави. Серйозних доопрацювань, на думку правозахисників, потребує також механізм екстрадиції та міжнародної правової співпраці. Їх необхідно доповнити введенням механізму притягнення до відповідальності таких осіб у заочному порядку (як це вже напрацьовано у Швейцарії, Франції та Італії).

Звісно, як зазначають юристи, усі ці процедури повинні супроводжуватися стовідсотковим захистом прав самої засудженої. Мова про право на захист адвоката, можливість у будь-який момент з’явитись до органу слідства і до суду для участі у процедурах, спрощений порядок відміни заочного судового рішення у випадку недотримання гарантій на захист тощо.

Словом, нюансів у цій справі ще дуже багато і вітчизняним парламентарям разом із правозахисниками доведеться ще чимало попрацювати, щоб все ж знайти законну та безпечну можливість відправити Юлію Володимирівну на лікування до Німеччини.

Джерело: http://paparacio.rv.ua