3-й етап цьогорічного циклу Гран-Прі можна з повним правом назвати тріумфом на фоні трагедії, - тріумфом «Російської Торпеди» на фоні особистої драми.

Шведський Гьотеборг після багатьох років присутності у календарі циклу Гран-Прі, прощався у суботу 4 травня з особистим чемпіонатом світу. Поспостерігати за боротьбою найсильніших спідвеїстів планети зібралися лише шість тисяч вболівальників, тому трибуни гігантського стадіону, які вміщують до сорока тисяч глядачів, просто таки вражали своєю пустотою. Як сказали польські коментатори у прямому ефірі – «це тотальна поразка в організації Гран-Прі у цьому чудовому місті». Цікаво, що у восьми проведених до цього турнірах, жодному зі спортсменів не вдавалося двічі піднятися на найвищу сходинку п’єдесталу пошани, а сам етап неодноразово дарував сюрпризи у вигляді неочікуваних тріумфаторів.

Підготовка штучної доріжки справа не з легких, і неодноразово організаторам не вдавалося зробити все так як слід. У минулих роках змагання у Гьотеборзі відзначалися великою кількістю падінь через велику кількість ям та колій. На цей раз доріжка була більш рихлою, хоча з кожним заїздом ставала все твердішою і твердішою.

Дві перші серії заїздів були не досить інтригуючими. Довжелезний (400 метрів) трек з вузькими віражами, на початку гонки не давав шансів для обгонів. Особливо у такому сильному товаристві, як Гран-Прі, де всі їдуть майже без помилок і «на макса», як кажуть поляки. Єдиним, хто каламутив воду, був Дарсі Уард. Австралієць, скоріше за все, будь що хотів вийти у лідери чемпіонату за підсумками етапу у Швеції. Але перестарався. Дворазовий чемпіон світу серед юніорів двічі опинявся на доріжці стадіону Уллеві. Якщо перше з падінь було скоріше тактичним і ні до чого, окрім перезаїзду, не призвело, то друге закінчилося переломом лопатки. Можливо, якусь роль у цьому падінні відіграло й те, що суперником Даркі був його колега та товариш Кріс Холдер. Вже давно стало зрозумілим, а на початку нинішнього сезону це неодноразово підтверджувалося, що конфронтація двох австралійців носить особливий характер. Кожен хоче довести один одному, що саме він і саме зараз, у цій ситуації, у цьому заїзді, найкращий. І хоча у падінні в шостому заїзді Гран-Прі Швеції Дарсі може звинувачувати тільки себе, чомусь залишилося враження, що якщо б попереду нього їхав хтось інший, а не КрісПі, таких наслідків можна було б уникнути.

А з третьої серії заїздів розпочався справжній спідвей. Боротьба за пункти була рівною. Нерідко після трійки в одному зі стартів, вже у наступному нещодавній переможець фінішував на останній позиції. Достатньо сказати, що до півфіналів пройшли гонщики з дев’ятьма очками, а максимальний очковий здобуток у основному раунді гонки склав 12 пунктів. Найсильніше враження залишили Еміль Сайфутдінов, Ярослав Хампель, Тай Вуффінден та Нікі Педерсен. Артистичними маневрами нагадував про себе і Томаш Гол лоб. Не відставали й інші.

Але саме заїзди за участю «російської торпеди» зробили цю гонку однією з найвидовищніших у сезоні. Свій несамовитий бій Сайфутдінов розпочав у восьмому заїзді. Конфронтація Еміля з Нікі Петерсеном завершилася на користь датчанина, а «старі суперники» навіть потисли один одному руки (цікаво, що було б, якби на лінії фінішу першим був все ж таки росіянин). Далі ще один старий приятель Кріс Холдер, у якого контраргументів у протистоянні з Емілем не знайшлося. Ще один невдалий старт і чудовий маневр і «на щиті» закінчує заїзд Лінус Сундстрем. Єдиним, хто впорався з росіянином у другій частині гонки, став Матей Жагар. Словенцю будь-що потрібно було набирати пункти і… він їх набрав, пробившись до півфіналу і вибивши звідти «дідуся» Хенкока із вісьмома очками.

Заіскрило у півфіналах. Перший з них завершився прогнозованою перемогою Ярослава Хампеля, який «розкривався» із заїзду в заїзд. «Малюк» виглядав настільки впевнено після переможного півфіналу, що, здавалося, він і підніметься цього вечора на найвищу сходинку подіуму. А ось його колега та лідер загальної класифікації, Томек Голлоб був безрадним. Про невезіння багато чого міг би розповісти Нікі Педерсен. У другому півфіналі вже у першому ж віражі датчанин на пару з Таєм Вуффінденом занотували фатальне падіння. Триразовий чемпіон світу навіть зробив «подвійний тулуп». Обидва з гримасами болю через якийсь проміжок часу підвелися і продовжили боротьбу, але чого це коштувало відомо лише цим двом героїчним спортсменам. Зібравши волю в кулак, Нікі захопив лідерство у пере заїзді, однак втримати його не зміг. Еміль вкотре продемонстрував свій характер, буквально за коло до фінішу залишивши датчанина «з носом». На цей раз рукостискання від триразового чемпіона росіянин не дочекався. Як виявилося вже після гонки, Педерсен від’їздив і півфінал і фінал із поламаною рукою: «Моя рука зламана, і я цим розчарований. Все вказує на те, що мене чекає перерва у стартах мінімум у чотири тижні. Два останні заїзди шведського Гран-Прі я провів, змагаючись не тільки із суперниками, але й з жахливим болем».

Вирішальна битва вечора принесла море емоцій. Вперше в сезоні діючий чемпіон світу Кріс Холдер пробився до фіналу і мав усі шанси на успіх. Однак у Сайфутдінова на це був інший погляд. Три кола росіянин вишукував найслабше місце в обороні австралійця і за два віражі до фінішу таки знайшов її. Вивірена та продумана атака по зовнішньому радіусу принесла «російській торпеді» другу поспіль та п’яту в кар’єрі перемогу на етапах Гран-Прі.

відео з телеканалу Canal+

«Коли я перебував вдома, то сказав батьку, що обов’язково здобуду перемогу для нього. Моя сім’я почувалася краще з цією надією. Багато хто допомагав мені цього тижня, і кожному я хотів би подякувати, - фанам та спонсорам, які присилали мені повідомлення зі словами підтримки. Це багато значить для мене», - сказав Еміль Сайфутдінов на прес-конференції, а через декілька хвилин дізнався, що його батька не стало.

Підсумок шведського етапу можна назвати закономірним, адже для Еміля Сайфутдінова, чи не єдиного з усіх учасників етапу, не було втрачених позицій. Як сказав після гонки діючий чемпіон світу Кріс Холдер: «Сьогодні Еміль був найшвидшим!»

Результати: 1. Е.Сайфутдінов (Росія) - 17 (1,2,3,3,2,3,3) + 1 місце в фіналі 2. К.Холдер (Австралія) - 14 (3,3,2,0,2,2,2) + 2 місце в фіналі 3. Н.Педерсен (Данія) - 12 (2,3,2,1,1,2,1) + 3 місце в фіналі 4. Я.Хампель (Польща) - 15 (2,2,2,3,3,3,0) + 4 місце в фіналі 5. Т.Вуффінден (Великобританія) - 12 (2,3,3,2,1,1) 6. Н.К.Іверсен (Данія) - 10 (2,1,3,0,3,1) 7. М.Жагар (Словенія) - 9 (3,0,0,3,3,0) 8. T.Голлоб (Польща) - 9 (3,1,d,2,3,0) 9. Г.Хенкок (США) - 8 (0,0,3,3,2) 10. А.Ліндбек (Швеція) - 8 (3,3,0,1,1) 11. К.Каспшак (Польща) - 7 (1,2,1,1,2) 12. Л.Сундстрем (Швеція) - 6 (1,2,1,2,0) 13. Ф.Ліндгрен (Швеція) - 5 (0,1,1,2,1) 14. A.Йонссон (Швеція) - 3 (0,1,2,0,0) 15. M.Вацулік (Словакія) - 3 (1,0,1,1,0) 16. Д.Уард (Австралія) - 0 (0,w,-,-,-)

17. Д.Андерссон (Швеція) - 0 (0,0) 18. М.Торнблюм (Швеція) - 0 (0)

Класифікація після 3-х етапів: 1 T.Голлоб (Польща) 40 2 Е.Сайфутдінов (Росія) 38 3 Я.Хампель (Польща) 38 4 Т.Вуффінден (Великобританія) 35 5 Н.Педерсен (Данія) 34 6 К.Холдер (Австралія) 33 7 М.Жагар (Словенія) 28 8 Г.Хенкок (США) 27 9 Н.К.Іверсен (Данія) 26 10 Д.Уард (Австралія) 25