Це каміння вагою у декілька тонн, за декілька днів перетворять на відполіровані пам'ятники із портретом з лицьової сторони та пейзажем із тильної. Валерій Глущик уже чверть століття із кам'яної брили витесує надмогильні плити.
Коли тільки починав, каже, один портрет вибивав за три дні. Тепер і інструменти сучасніші, і багаторічна практика є. Зображення наносить за один день. Має і стоматологічну бормашинку, нею виписує літери й наносить орнаменти.
Олександр Мельник один із семи помічників. Працює у майстерні Валерія Глущика уже 6 років. За освітою й фахом - художник. За радянського союзу писав портрети й пейзажі олією. Перенавчитися працювати на камені, зізнається, було непросто. Та й підправити тут помилку складніше, ніж на полотні.
Одна така плита важить приблизно 100 кілограмів. Замовляють і більші у двічі й тричі. Спершу пам'ятники робили із місцевого базальту, а декілька років тому, із Житомирщини почали возити граніт. Замовляють у Валерія Глущика пам'ятники чи не з усієї України, робив замовлення і для росіян та білорусів.
Специфічна робота — зображати покійників, каже, усі забобони розвіяла. Але за чверть століття зізнається, серце досі стискається, коли висікає дитячі портрети.
Роблять у цій майстерні і багато меморіальних та пам'ятних дошок. Робота своєрідна, часто, додає майстер, доводиться бути і психологом.
