Якщо у місті проблемами людей з особливими потребами займаються фахівці на професійному рівні, то на селі та у районах використовують нетрадиційні методи допомоги. Бойовий гопак лікує недуги, які не піддаються традиційній медицині. Перед фізичними вправами відступають порушення опорно-рухового апарату, навіть ДЦП. Зцілює від страшних недуг 29-річний мешканець Дубровиці Петро Велінець. Як рятувати, знає із власного досвіду.

Вони не просто відпрацьовують прийоми бойового гопака. Вони - лікуються. Усі ці діти - вихованці фізкультурно-спортивного клубу інвалідів "Джура". Тут проходять реабілітацію та позбуваються фізичних порушень. Роман народився із вадою спинного мозку. Через це одна частина його тіла працювала гірше від іншої.

Роману — 8, брату Назару — 12. Бойовим гопаком вони займаються два роки. Тепер один одного захищають у школі, навіть, коли задираються старші.

Оборонятися хлопців навчив Петро Велінець. Бойовим гопаком він займається 7 років, до того — захоплювався культуризмом. Правильні навантаження, каже, зцілили його тіло. У сім років він потрапив під колеса москвича. Після того півроку пролежав у лікарні паралізованим.

Тепер Петро Велінець зцілює інших. За 7 років троє його вихованців позбулися діагнозу ДЦП та порушення опорно-рухового апарату. Один із них завоював спортивний титул. Василь Рожко бойовим гопаком займатися не може. Йому після народження невдало видалили спинно-мозкову грижу. Хлопець не може ходити. На тренування до Дубровиці його раз у тиждень за 40 кілометрів привозить батько, добираються рейсовим автобусом. Та батька нині хвилює інше.

За найближчий рік Василь планує захистити звання майстра спорту, щоб поборотися за золото на паралімпіаді у 2014-му. Хлопець важить 35, вага штанги, яку підіймає, — 72 кілограми. Юний силач мріє потиснути руки братам Кличкам.